IBM PC: півжиття позаду

25 Сер 2016
83
0

Важко уявити, але з моменту появи ПК архітектури х86 минуло 35 років, а для ринку це півжиття. Кумедний факт: в глибині сучасних комп’ютерів донині збереглися практично незмінними компоненти BIOS і система команд процесора.

Застовпити ПК

Зараз не так-то просто знайти людину, яка пояснить, що криється за словосполученням «IBM-PC-сумісний комп’ютер», а адже ще недавно це був чи не основний критерій вибору ПК. Архітектура х86 отримала свою назву від першого розробника – компанії International Business Machines (IBM). Саме її керівництво прийняло рішення (причому без всякої надії на успіх) створити лабораторію під керівництвом Дона Эстриджа (Don Estrige), поставивши метою застовпити місце на новому ринку.

Перший IBM PC – модель 5150 – продемонстрували в серпні 1981 року. В її основу лягли процесор Intel 8088 (пізніше замінений на Intel 8086, звідки і пішла горезвісне х86) і два п’ятидюймовий дисководи по 360 Кбайт кожний, а в якості периферії – монітор з клавіатурою. Про миші мова не йшла: маловідома MS-DOS 1.0, створена невеликою фірмою з Редмонда, була виключно текстовою, а сам ПК призначався для індивідуальних інженерних розрахунків. Примітивна з висоти сьогоднішнього дня конфігурація, що містить 16 або 64 Кбайт ОЗУ і працювала на частоті 4,77 МГц, коштувала, однак, від $1565 до $3005. Незважаючи на дорожнечу, IBM PC вже в перший рік розійшовся тиражем в 130 тис. штук – по тим часам високий результат.

Атака клонів

Незабаром назва IBM PC перетворилася на загальну. Але творці не стали патентувати своє дітище і монополізувати ринок, завдяки чому його швидко наповнили конкуренти. Випуск персоналок освоїли Compaq, Dell, HP і менш імениті бренди, наприклад в Болгарії це був «Правец», а у нас – «Нейрон», «Іскра 1030» і «ЄС 1840». Причина крилася не тільки в ліцензуванні – інженери IBM зібрали конфігурацію з компонентів багатьох компаній, об’єднавши їх в унікальну архітектуру. По праву Блакитному гіганту належала тільки розробка відеокарт (адаптери MDA і CGA були своїми), а ось контролери друку, дискові накопичувачі і іншої периферії запозичені.

Не дивно, що клони коштували значно дешевше оригіналу, але це не заважало першопрохідцям насолоджуватися тріумфом і пристойно заробляти: IBM PC приносили не менше 12% річного доходу, а до знакового 2000 року їх було продано близько 140 млн штук (зараз рахунок йде на мільярди). Довгий час IBM PC вважався еталоном, хоча це далеко не так: багато компаній доопрацьовували його начинку, додавали оригінальні фішки, що абсолютно не позбавляло їх продукти IBM-PC-сумісності.

Клонування процесорів теж не змусило себе чекати. Крім Intel, цим зайнялися AMD, Cyrix, Harris Semiconductor, OKI, SiS, VIA і іже з ними. В СРСР модель називалася К1810ВМ88 (86), комп’ютери на ній працювали бездоганно, якщо, звичайно, виробник дотримувався всіх умов. Як би там не було, з 25 млн IBM-PC-сумісних ПК, проданих до 1988 року, самої IBM належали 15 млн, але дуже скоро це співвідношення відчутно змінилося не на користь першопрохідника.

Довгі роки IBM була незаперечним законодавцем мод, але в 2005-му розвиток ПК загальмувався, і компанії довелося прийняти непросте рішення: всі активи підрозділу ПК і ноутбуків були продані Lenovo Group. А через кілька років китайцям перейшов і бізнес x86-серверів IBM.

Висновки

За те, що мільярди людей сьогодні можуть дозволити собі персональний комп’ютер, слід завдячувати саме IBM. Не будь її, і Microsoft, цілком можливо, залишилася б невідомою фірмою, а ми щосили насолоджувалися б спадщиною Apple II. Але доля розпорядилася інакше – і це здорово!

Залишити відповідь